Так, можливо подарувати гроші.

Розлучення неможливе.

Термін судового розгляду — 22 дні, але він може продовжитися з різних причин. Тому тривалість процесу заздалегідь визначити неможливо.

По-перше, необхідно зареєструвати суб'єкт підприємницької діяльності. Для цього вам знадобитися копія паспорта і ідентифікаційного коду. Після цього ввести в експлуатацію приміщення, документи на цьому етапі: висновок СЕС, пожежників, свідоцтво про право власності на приміщення, техпаспорт. І у самому кінці вам знадобиться оформити ліцензії на торгівлю алкоголем і тютюновими виробами а також дозвіл на торгівлю.

Рішення, дії та бездіяльності, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначені у Главі 26 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України). Зокрема, стаття 303 КПК України містить перелік рішень, дій чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, а стаття 309 КПК України – вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.

Відповідні норми закону не передбачають можливості оскаржити дозвіл на проведення або саме проведення обшуку в порядку якоїсь спеціальної процедури. Тобто такої окремої процедури, як «оскарження обшуку» або «оскарження проведення обшуку», згідно з кримінальним процесуальним законодавством не існує. 

Згідно з ч.3 ст.309 КПК України ухвали слідчого судді, які не зазначені в чч. 1-2 цієї статті, оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді (тобто після завершення розслідування і направлення справи до суду).

Такий підхід щодо неможливості оскарження ухвали слідчого судді про обшук до його проведення є логічним, оскільки завчасне інформування особи про те, що у неї буде проведено обшук, очевидно позбавляє сенсу наступне його проведення (зрозуміло, що у такій ситуації особа «підготується» до візиту правоохоронців і ця слідча дія ніколи не досягне своєї мети). З цієї ж причини згідно зі ст.234 КПК України виклик особи, у житлі якої необхідно провести обшук, для участі у розгляді клопотання слідчим суддею не здійснюється.

Разом з тим, якщо під час проведення обшуку були допущені суттєві порушення закону, отримані в його результаті докази можуть бути в майбутньому визнані судом недопустимими (тобто такими, що не можуть бути використаними в суді та застосовні при ухваленні судового рішення). Наприклад, проведення обшуку без дозволу суду є підставою для визнання отриманих під час нього доказів недопустимими (чч.1,2 ст.87 КПК України).

Таким чином, факти допущених під час обшуку порушень можна використати вже в суді під час дослідження доказів у судовому розгляді (тобто після завершення розслідування та передачі справ до суду для розгляду по суті). Такі факти необхідно подати суду, як аргументи на користь визнання недопустимими отриманих під час проведення обшуку доказів.

Крім того, у разі наявності порушень з боку правоохоронців можна використовувати відомче оскарження: писати скарги на їх незаконні дії до їх керівництва (наприклад, начальнику відповідного управління поліції або керівнику регіональної прокуратури). Звичайно, таке оскарження досить рідко буває ефективним, проте це не є приводом не пробувати його використати.

Якщо ж співробітники правоохоронних органів вдаються до явно незаконних дій та грубо і умисно порушують закон під час проведення обшуку, у їх діях може міститися склад злочину. У таких випадках доцільно подавати відповідну заяву про вчинене правоохоронцями кримінальне правопорушення з метою їх притягнення до кримінальної відповідальності.

Після закінчення іспитового строку судимість погашається, а не знімається. Так, в ч.1 ст.89 Кримінального кодексу України (далі – КК України), яка регулює питання строків погашення судимості, зазначено: такими, що не мають судимості, визнаються особи, засуджені відповідно до ст.75 КК України, якщо протягом іспитового строку вони не вчинять нового злочину і якщо протягом зазначеного строку рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням не буде скасоване з інших підстав, передбачених законом. При цьому, якщо строк додаткового покарання перевищує тривалість іспитового строку, особа визнається такою, що не має судимості, після відбуття цього додаткового покарання.

У відповідності до п.9 ч.1 ст.537, ч.2 ст.539 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) питання про звільнення від призначеного покарання з випробовуванням після закінчення іспитового строку вирішується місцевим судом, в межах територіальної юрисдикції якого проживає засуджений.

Відповідне клопотання подається органом, що здійснює контроль за поведінкою засудженого (кримінально-виконавчою інспекцією). Як правило, зазначений орган це робить вчасно.

Разом з тим, згідно з ч.1 ст.539 КПК України питання, які виникають під час виконання вироку (одним з яких відповідно до ст.537 КПК України є й зазначене вами питання), вирішуються судом в тому числі за клопотанням засудженого. Таким чином, законом передбачено, що ви також маєте право звернутися до суду з клопотанням про звільнення від призначеного покарання з випробовуванням після закінчення іспитового строку.

Відповідне клопотання розглядається протягом десяти днів з дня його надходження до суду. У судове засідання викликається й засуджений, проте його неприбуття не перешкоджає проведенню судового розгляду (крім випадків, коли відсутні дані про належне повідомлення особи про місце та час розгляду клопотання, особа повідомила про поважні причини неприбуття або коли суд визнає її участь обов’язковою).

Щодо зняття судимості, то згідно з ч.1 ст.91 КК України, ст.538 КПК України ця процедура може бути застосована лише до осіб «після відбуття покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі», тобто стосується тих, хто відбув «реальне» покарання. Оскільки у вашому випадку про відбуття покарання не йдеться (ви звільненні від відбування покарання з випробовуванням, тобто не відбуваєте його), скористатися інститутом зняття судимості ви не можете.